Сказ — це надзвичайно небезпечне вірусне захворювання, яке атакує нервову систему тварин. Його збудник — мікроскопічний вірус з родини рабдовірусів, який стійкий до низьких температур, але руйнується при нагріванні понад 60°C. Основною небезпекою є те, що представники цієї родини можуть вражати всі живі організми на планеті: рослини, комах, птахів, ссавців, у тому числі й людей. Тому сказ поширений у багатьох регіонах світу, за винятком деяких країн, таких як Великобританія, де було проведено масштабну роботу над правилами ввезення та карантину тварин. В Європі, Америці та Африці це захворювання також зустрічається, що пов'язано з наявністю природних резервуарів інфекції — диких тварин.
Шляхи зараження сказом
Існують різні способи передачі вірусу, залежно від того, хто є носієм інфекції:
Не щеплені від сказу собаки завжди знаходяться в групі ризику, тому профілактика включає не тільки вакцинацію домашніх улюбленців, але й уникання контактів з дикими або невідомими тваринами. Виїжджаючи за місто, власники хочуть, щоб їхні чотирилапі друзі мали можливість вільно бігати та гуляти на природі, купатися в річці. Однак ризик зустрічі з дикими тваринами та зараження сказом існує не тільки в лісі, а й на дачній ділянці, оскільки обмежити переміщення кротів, мишей, їжаків та безпритульних котів практично неможливо.
Симптоми захворювання
Після зараження вірус починає впливати на центральну нервову систему собаки, що призводить до характерних симптомів. Процес розвитку хвороби може тривати від кількох днів до кількох місяців або навіть років. Ось деякі ознаки сказу у собак:
— собака може стати агресивним або, навпаки, занадто пасивним та депресивним, поведінка може змінюватися різко і без попередження;
— збудженість, дратівливість, неконтрольовані рухи, конвульсії або параліч;
— собаки можуть пускати слину або, навпаки, мати труднощі з ковтанням і сухість у роті;
— виразки та рани, що важко загоюються, особливо в області рота та голови;
— голос собаки може стати різким або зникнути зовсім;
— тварина втрачає інтерес до їжі або, навпаки, проявляє нетиповий апетит;
Якщо ви помітили хоча б кілька з цих симптомів, негайно зверніться до ветеринарного лікаря.
Форми та стадії сказу у собак
Це захворювання може проявлятися в різних формах. Розрізняють три основні типи сказу. Перший з них — буйна (агресивна) форма, що триває 5-11 днів, має три стадії:
тварина може стати знервованою, ховатися від людей або, навпаки, шукати уваги, переслідуючи господаря. Починаються спазми м'язів, які ускладнюють ковтання. Слина тече великими кількостями. Мутніє рогівка.
тварина стає агресивною, може нападати на інших собак і людей, навіть на своїх господарів. Під час цього етапу слина набуває форми піни.
собака не може ковтати, кінцівки паралізуються. Згодом настає кома та смерть.
Тиха (паралітична) форма характеризується відсутністю агресії, тварина навіть може бути дуже ласкавою. Проте кінцівки паралізуються, а слина тече рясно. Собака іноді намагається ковтати неїстівні предмети.
Третя, атипова форма, проявляється майже без симптомів, хоча можуть виникнути порушення травлення — діарея та блювання. Це ускладнює діагностику, і захворювання досить легко сплутати з іншими хворобами шлунково-кишкового тракту.
Рідко, але можливі випадки абортивної форми (з одужанням), але це не є типовим для сказу. Тож, якщо ви точно знаєте, що вашого собаку вкусила заражена тварина, не зволікайте і звертайтеся до ветеринара.
Діагностика та лікування сказу собак
На жаль, підтвердити такий діагноз у собак найчастіше можливо лише після загибелі тварини, проводячи відповідні аналізи та дослідження. Лікування сказу у котів і собак неможливе, і якщо діагноз підтверджується, ветеринар рекомендує приспати тварину.
Профілактика сказу у собак
Єдиним надійним способом захистити свого собаку від цієї хвороби є регулярна вакцинація. Перше щеплення робиться після того, як цуценя досягне трьох місяців. Ревакцинацію необхідно проводити щорічно, відповідно до рекомендацій ветеринара.
Як підготуватися до щеплення:
Протягом двох тижнів після вакцинації необхідно дотримуватися карантину. У цей період не слід вигулювати собаку на вулиці, допускати контакти з іншими тваринами або дозволяти їй облизувати взуття.
Іноді можуть спостерігатися побічні ефекти вакцинації, такі як блювання (одноразово), втрата апетиту на кілька годин, незначне підвищення температури або легкий набряк у місці ін'єкції, що вважається нормою і зазвичай швидко і безслідно проходить.
Сказ — це невиліковне захворювання, тому важливо серйозно ставитися до вакцинації вихованця. Одне щеплення може захистити не тільки вашого собаку, але й інших тварин та людей від небезпечного вірусу. Будьте відповідальними за тих, кого приручили!
