Добова норма сухого корму для кота — як розрахувати порцію?

Кожен відповідальний власник кота хоча б раз замислювався: а чи правильно я годую свого улюбленця? Сухий корм — популярний і зручний варіант, однак визначення точної добової порції часто викликає труднощі. Надмірне годування може призвести до ожиріння, яке, згідно з дослідженнями Американської асоціації ветеринарної медицини, спостерігається у понад 60% домашніх котів. Водночас недоїдання загрожує дефіцитом життєво важливих поживних речовин, що впливає на імунітет, роботу внутрішніх органів та загальний тонус тварини.

Раціон кота має бути не лише смачним, а й чітко збалансованим відповідно до фізіологічних потреб — віку, ваги, рівня активності, фізіологічного стану (наприклад, стерилізований чи ні) та навіть породи. Дослідження, проведені в Європейській ветеринарній нутриціології, підкреслюють, що індивідуальний підхід у розрахунку порції значно знижує ризики розвитку хронічних захворювань у котів середнього й старшого віку.

Навіть якщо ваш кіт харчується кормом суперпреміум класу — цього недостатньо. Важливо не лише що ви кладете у миску, а й скільки. Саме кількість і регулярність прийому їжі формують основу здоров’я.

У цій статті ми розглянемо, як правильно обчислити добову норму сухого корму для кота, з якими чинниками це пов’язано та чому уважність у цьому питанні — прояв справжньої любові до свого пухнастого друга.

Від інтуїції до науки: як формули годування котів стали стандартом у світі ветеринарії?

Ще кілька десятиліть тому підхід до годування котів був значно примітивнішим: власники здебільшого орієнтувалися на інтуїцію, поведінку тварини та загальний вигляд. Проте зі зростанням інтересу до ветеринарної нутриціології почали з’являтися перші наукові спроби стандартизувати харчування. У середині ХХ століття швейцарський зоофізіолог Max Kleiber запропонував універсальну формулу для обчислення базових енергетичних потреб тварин: MER (базова потреба в енергії) = 70 × (маса тіла у кг)^0,75. Вона стала революційним кроком, адже вперше дозволила враховувати метаболічну масу при розрахунках потреб у калоріях.

Згодом з’ясувалося, що універсальний підхід не враховує особливостей сучасних домашніх котів, які живуть у контрольованому середовищі, часто стерилізовані та мають різний рівень активності. Важливий внесок у розвиток цієї теми зробила новозеландська дослідниця Emma Bermingham, яка разом з колегами з AgResearch запропонувала оновлену модель енергетичних потреб, більш релевантну до умов домашнього утримання. Її формула враховує не лише масу тіла, а й поведінкові та фізіологічні особливості тварини, що дозволяє точніше визначати норму споживання енергії та запобігати поширеним проблемам — зокрема ожирінню чи дефіциту поживних речовин.

Паралельно з удосконаленням формул виникла потреба в уніфікації стандартів. Так з’явились авторитетні міжнародні організації — FEDIAF (Європейська федерація промисловців кормів для тварин) та AAFCO (Американська асоціація контролю кормів), які на основі багаторічних досліджень сформували рекомендації з повноцінного харчування. Сьогодні ці стандарти використовуються у всьому світі як орієнтир для складання раціонів, оцінки якості кормів і розробки ветеринарних програм харчування.

Від нутрієнтів до грама: як норми складу корму визначають денну порцію для вашого кота?

Наукове обґрунтування раціонів для котів не обмежується формулою енергетичних потреб. Після визначення необхідної кількості калорій наступним кроком є складання повноцінного раціону, який містить всі незамінні поживні речовини: білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінерали, амінокислоти та жирні кислоти. Цим також  займаються організації FEDIAF та AAFCO. Їх нормативи  засновані на численних міждисциплінарних дослідженнях з біохімії, фізіології, токсикології та ветеринарії.

Дані для складання нормативів черпаються з тривалих експериментальних досліджень у лабораторних і практичних умовах, аналізу потреб котів на різних етапах життя (росту, дорослості, старіння), а також клінічних спостережень у ветеринарних центрах. Наприклад, вивчається, як нестача певного мікроелемента впливає на шкіру, шерсть, функцію печінки чи серцево-судинну систему. Такі дослідження лягають в основу встановлення мінімально необхідних і максимально допустимих доз кожної поживної речовини.

На підставі цих даних ветеринари-дієтологи розробляють корми — як сухі, так і вологі — які відповідають категоріям complete (повноцінний) або complementary (додатковий). До складу раціону часто входять не тільки основний корм, але й ласощі, функціональні добавки або лікувальні продукти. Важливо пам’ятати: навіть найменший шматочок “смаколика” впливає на загальний енергетичний і нутрієнтний баланс, особливо у малорухливих або стерилізованих тварин.

Чому не можна годувати «на око»?

FEDIAF та AAFCO не лише визначають обов’язковий хімічний склад корму, але й встановлюють еталонні добові норми споживання поживних речовин для котів різного віку, ваги, фізіологічного стану та способу життя. Усі ці розрахунки проводяться згідно з затвердженими алгоритмами і проходять ретельний контроль — від лабораторного аналізу до практичної апробації в умовах ветеринарного моніторингу.

Наприклад, якщо продукт призначений для стерилізованих котів, формула корму має знижений вміст жиру і відповідну енергетичну щільність, а рекомендована порція — менша, ніж для некастрованих тварин. У випадку для вагітних і годуючих кішок, навпаки, енергетична потреба зростає майже вдвічі, тому порції — більші, а формула — більш калорійна та збагачена білком, кальцієм, DHA та іншими важливими мікронутрієнтами.

Для котенят виробники орієнтуються на підвищену потребу в білках, енергії, та будівельних речовинах — тому формули для молодих тварин мають іншу нутрієнтну структуру, а рекомендовані порції часто розбиваються на кілька прийомів на день. Усі ці особливості ретельно відображаються на етикетці. Саме тому годування "на око" — це ризикована практика, яка часто призводить до хронічного переїдання або, навпаки, дефіциту поживних речовин. Щоб забезпечити здоров’я і довголіття кота, важливо довіряти не інтуїції, а науково обґрунтованим нормам.

Скільки сухого корму потрібно коту щодня?

Починати варто з уважного вивчення упаковки корму — таблиці з нормами годівлі, які там вказані, створені на основі досліджень і враховують вік, вагу та фізіологічний стан вашого улюбленця. Важливо також памʼятати, що якісний, збалансований корм має вищу поживну цінність, тож його потрібно менше, ніж продуктів економ-класу.

Ось узагальнена таблиця рекомендованих добових порцій сухого корму для котів у грамах на 1 кг маси тіла, з урахуванням фізіологічного стану та активності. Значення вказані як діапазон — «від... до» г/кг маси тіла на добу — згідно з науковими та виробничими рекомендаціями (AAFCO, NRC, FEDIAF).

Як часто слід годувати пухнастика?

Правильна кратність годування — це не просто зручність для власника, а важливий чинник, що впливає на травлення, обмін речовин та загальне самопочуття кота. Частота прийомів їжі має змінюватися відповідно до віку, фізіологічного стану та активності тварини.

Які фактори впливають на добову норму корму?

Енергетичні потреби котів змінюються залежно від температури навколишнього середовища. У холодний період року організм тварини витрачає більше енергії на підтримання температури тіла, що призводить до збільшення потреби в кормі.

Згідно з науковими даними, потреба в кормі може збільшуватися на 10–20% при зниженні температури на 10°C нижче комфортної для кота. В умовах високих температур, навпаки, потреби зменшуються на 5–10%, оскільки організму не потрібно витрачати додаткові ресурси для підтримки теплообміну. Це варіативно залежить від віку кота, його активності та адаптаційних здатностей організму.

Як зручно вимірювати корм?

Найзручніше та найнадійніше відмірювати добову норму за допомогою спеціального мірного стаканчика, який часто додається до упаковки якісного корму. Якщо його немає — чудовою альтернативою стануть кухонні ваги або спеціальна мірна ложка з вбудованими вагами, яка дозволяє одразу відміряти необхідну кількість корму без додаткових пристроїв — швидко і точно.

Найкращий підхід — один раз на день зважити всю денну норму корму та зберігати її в окремому контейнері. Такий турботливий ритуал допоможе не лише уникнути переїдання чи недогодовування, а й щодня піклуватися про здоровʼя вашого пухнастого друга з любовʼю й увагою до деталей.

Перед тим, як годувати, зверніть увагу на кілька важливих речей: 

1. Змішування різних типів їжі. Існує поширена думка, що змішування сухого корму з домашньою їжею — неприпустиме. І з точки зору ветеринарної нутриціології це дійсно обґрунтовано: поєднання різних типів раціонів може порушити баланс поживних речовин, зокрема співвідношення кальцію і фосфору, вітамінів і аміноксислот. Однак у реальному житті трапляються ситуації, коли кіт відмовляється від їжі, має вибагливий апетит або проходить період відновлення після хвороби. У таких випадках допустимим компромісом може бути поєднання сухого корму з вологим, власноруч приготовленою їжею чи спеціалізованими апетитними топінгами — але лише після консультації з ветеринарним дієтологом або гастроентерологом. Такий індивідуальний підхід дозволяє зберегти харчовий інтерес, не жертвуючи здоров’ям тварини.

2. Додаткові вітаміни і добавки. У високоякісному повнораціонному кормі вже міститься збалансований комплекс вітамінів, мінералів та інших життєво важливих нутрієнтів, тому безконтрольне додавання харчових добавок може призвести до надлишку певних речовин і завдати шкоди організму. Водночас існують окремі фізіологічні або клінічні стани, коли певні речовини дійсно доцільно вводити додатково — виключно за рекомендацією ветеринарного спеціаліста. Наприклад, хондропротектори (глюкозамін та хондроїтин) корисні для котів із захворюваннями опорно-рухового апарату або для вікових тварин. Пробіотики та пребіотики нерідко призначаються котенятам із незрілою мікрофлорою або літнім котам для підтримки здоров’я травної системи. Такий підхід має бути не самостійним рішенням, а частиною професійно підібраної індивідуальної схеми догляду, заснованої на потребах саме вашого улюбленця.

3. Вода - обовязково! При годуванні виключно сухим кормом особливо важливо слідкувати за достатнім споживанням води, адже вологість такого раціону зазвичай не перевищує 8–10%. Згідно з ветеринарними рекомендаціями, добова потреба у воді для кота становить приблизно 50–60 мл на 1 кг маси тіла. Наприклад, кіт вагою 4 кг має споживати не менше 200–240 мл води на добу. Якщо волога не надходить з їжею (як це відбувається при годівлі вологими раціонами), то цей обʼєм має бути забезпечений виключно через пиття. Недостатнє споживання води призводить до концентрації сечі, підвищеного навантаження на нирки та ризику утворення сечових каменів. Щоб підтримати природне бажання пити, варто пропонувати коту чисту, свіжу воду в кількох місцях, використовувати питні фонтанчики або додавати трохи води до корму (за погодженням з ветеринаром).

4. А як щодо смаколиків? Ласощі можуть бути приємним доповненням до раціону, але важливо пам’ятати: їх кількість не повинна перевищувати 10–15% добової калорійності. Надмірне вживання смаколиків може порушити харчовий баланс і сприяти набору ваги. Обирайте лише якісні, натуральні варіанти — без штучних консервантів, підсилювачів смаку, ароматизаторів і барвників, адже здоров’я вашого улюбленця починається з кожної дрібниці в його мисці.

5. Голод — не вихід: чому коту небезпечно залишатися без їжі? На відміну від багатьох інших тварин, організм котів дуже чутливий до тривалих періодів без їжі. Уже через 24–36 годин повного голодування у кота, особливо з надмірною вагою, може початися небезпечний процес — ліпідоз печінки (жирова дистрофія). Це захворювання виникає, коли організм починає стрімко розщеплювати власні жирові запаси, які печінка не встигає переробити, що може призвести до її серйозного ураження й навіть смерті. Крім того, тривала відсутність їжі викликає порушення електролітного балансу, зниження рівня глюкози в крові та загальне виснаження. Тому навіть якщо кіт вибагливий чи має поганий апетит, дуже важливо не допускати повного голодування — і негайно звертатися до ветеринара, якщо тварина не їсть більше доби.

6. Любов, спокій і турбота — теж частина раціону. Психоемоційний стан кота безпосередньо впливає на його апетит, здатність засвоювати поживні речовини й загальне травлення. Улюбленець, який відчуває спокій, довіру та любов у щоденному середовищі, їсть охочіше, а його організм краще перетравлює та засвоює корм. Натомість стрес, самотність або відсутність позитивної взаємодії можуть спричинити відмову від їжі, розлади шлунково-кишкового тракту або навіть хронічні проблеми з апетитом. Тому ніжне слово, м’який дотик і стабільна, турботлива атмосфера — це не менш важлива складова здорового харчування, ніж грам правильно підібраного корму.

Як переконатися, що ви годуєте свого котика правильно?

Правильне харчування — це не лише про кількість корму, а й про те, як організм вашого улюбленця на нього реагує. Щоб упевнитися, що раціон справді підходить, важливо регулярно звертати увагу на кілька ключових показників:

1. Контроль ваги. Вага — один із найточніших індикаторів правильності годування. Надмірна або недостатня вага може свідчити про те, що раціон має надто багато або замало калорій. Зважуйте кота щомісяця в домашніх умовах або на прийомі у ветеринара. Оцінювати масу тіла також допомагає система Body Condition Score (BCS) — візуально-пальпаторна шкала, яка дозволяє визначити, чи кіт у нормальній кондиції. Ідеально, коли ребра легко прощупуються, але не стирчать, а талія помітна зверху.

2. Стан шерсті та шкіри. Гарний зовнішній вигляд — дзеркало внутрішнього здоровʼя. При збалансованому раціоні шерсть має бути блискучою, гладкою, м’якою, без лупи та залисин. Шкіра — чистою, без почервонінь, подразнень чи свербежу. Тьмяна, ламка шерсть або надмірне линяння можуть свідчити про дефіцит білка, жирних кислот (особливо омега-3 і омега-6), вітамінів А, Е, біотину та цинку.

3. Планові ветеринарні огляди (check-up). Навіть якщо ваш кіт виглядає здоровим і добре їсть, профілактичні огляди у ветеринара мінімум раз на рік — обов’язкові. Лікар оцінить загальний стан, зробить аналізи крові, перевірить органи травлення, нирки та печінку. Це допоможе вчасно виявити можливі порушення обміну речовин, які не завжди видно зовні, навіть за нормальної ваги чи апетиту.

Правильна кількість корму — це основа здоров’я вашого пухнастого друга.

Розрахунок порції, врахування віку, фізіологічного стану, активності та ваги кота допомагають уникнути переїдання або недогодовування, а також підтримати баланс поживних речовин. Турботливо слідкуючи за ваговими показниками, станом шерсті та регулярними ветеринарними оглядами, ви гарантуєте своєму улюбленцю не лише правильне харчування, а й довге й щасливе життя.

Пам’ятайте: ваш кіт — це частина родини, і кожен його день має бути наповнений не лише їжею, а й любов’ю та турботою, які є найважливішими для його здоров’я.