Кішки — наші чудові друзі, які попри довготривалу історію в житті людини нерідко дивують своїми звичками. Наприклад, шипінням, бодай воно і є природною реакцією, але часто викликає у власників занепокоєння. Що змушує вашого пухнастого друга видавати цей звук? Це страх, агресія чи, можливо, реакція на біль? У цій статті ми розберемо причини шипіння, обговоримо, що варто робити в таких ситуаціях, як правильно реагувати на них і навіть як уникнути цієї поведінки в майбутньому.

Що таке шипіння і чому кішки його використовують

Шипіння — це природний звук, що виникає, коли кішка різко видихає повітря. Воно може супроводжуватися іншими характерними реакціями, а саме:

  • згорбленістю спини;
  • притиснутими вухами;
  • розширенням зіниць;
  • піднятим хвостиком або, навпаки, його притисканням до тіла.

Подібна реакція закладена природою та слугує для кількох цілей. Перша з них — звичайний самозахист. Шипіння сигналізує про небезпеку, якої тварина намагається уникнути. Звучить досить моторошно — й реакцію у візаві викликає відповідну.

Ще однією з цілей за умови такої поведінки може бути попередження. Це ніби такий спосіб сказати: «Агов, тримайся якомога далі від мене!» А інколи коти шиплять для того, щоб здаватися страшнішими у конфліктних ситуаціях. У конкретному випадку поштовхом може бути будь-що або будь-хто: інколи це навіть просто незнайомий предмет, що занесли додому, наприклад, велика сумка, пакет, що поставили неочікувано на звичному шляху кота. Проте — нумо розбиратися з конкретикою причин детальніше!

Глибокий аналіз причин шипіння

Це буде наше з вами невеличке детективне розслідування. Й допоможе у ньому багаторічний досвід фахівців — ветеринарів, дресувальників та інших спеціалістів. Вони точно визначили головні причини виникнення поведінки, що супроводжується шипінням:

  1. Страх і тривога. Кішки шиплять, коли відчувають загрозу. Це може бути новий гість, різкий звук або навіть інша тварина. Наприклад, ваш домашній улюбленець зустрів незнайомого собаку на прогулянці. Щоб захистити себе, він почав шипіти, демонструючи свій страх, силу й самозахист, а також попереджаючи, що не варто наближатися.
  2. Біль або дискомфорт. Фізичний біль — одна з основних причин агресивної поведінки у котів. Розпізнати подібну ситуації можна у такий спосіб: якщо кішка шипить під час спроби взяти її на руки чи погладити, можливо, вона відчуває біль у певній ділянці тіла. У такому випадку не слід нехтувати попередженням тварини! Ліпше обережно розмістити улюбленця у переноску та рушити до ветеринарної клініки.
  3. Територіальна поведінка. Кішки надзвичайно серйозно ставляться до своєї території. Шипіння — спосіб захистити свій дім чи улюблене місце. Тож коли додому приходить інший кіт чи лежанку займає якась інша тварина, вусатий улюбленець може почати шипіти, щоб показати, хто тут господар.
  4. Негативний досвід у минулому. Якщо у тварини був травматичний досвід, це також може провокувати шипіння. Наприклад, раніше кішку ображали люди чи інші тварини — вона все пам’ятатиме через пережитий стрес. Та у випадку повторення ситуації буде старатися захистити себе.

Шипіння — це прояв інстинктивної поведінки. У дикій природі воно допомагає кішкам виживати. Та навіть за умови проживання у домі цей звичайний інстинкт все одно залишається активним.

Котячий материнський інстинкт

Коли кішка є мамою, її природні інстинкти посилюються, і вона стає особливо уважною до будь-яких загроз. Під час догляду за кошенятами вусата матуся може демонструвати різну поведінку, зокрема шипіння, яке має кілька причин:

  1. Захист потомства. У перші тижні життя кошенят мати може сприймати навіть звичайні звуки чи рухи як небезпеку. Шипіння стає її способом відлякати можливі загрози.
  2. Виховання. Через такі звуки кішка вчить малечу реагувати на небезпеку: гарчати, шипіти й навіть кусатися. Це важливий етап у формуванні їхньої поведінки.
  3. Дискомфорт під час годування. Коли кошенята годуються, вони можуть завдавати матері болю, стискаючи зубами її пипки. Шипіння сигналізує, що вона відчуває щось неприємне.
  4. Потреба у відпочинку. Материнський організм потребує відновлення. Якщо кошенята стають надто активними, кішка може шипінням пояснювати, що її не варто турбувати.

За твариною, що стала матусею, потрібно особливо уважно доглядати. Власник може допомогти їй почуватися спокійно й комфортно. Для цього не слід брати кошенят на руки без потреби, адже чужий запах може викликати в кішки недовіру і навіть відмову від потомства. Також важливо забезпечити спокійне місце для мами та її малюків. Менше шуму й активності поруч допоможуть уникнути зайвих хвилювань. Варто пам’ятати, що малюки, що зростають, починають конкурувати з матір’ю за ресурси та увагу господаря, тому шипіння може стати частиною процесу їхньої соціалізації.

Шипіння як риса породи

Деякі породи кішок мають темперамент, через який ці звуки можуть траплятися частіше. Це пов’язано з характерними особливостями їхньої поведінки та сприйняттям навколишнього середовища.

Сіамська кішка відома своєю емоційністю. Вона може шипіти на будь-які події чи предмети, якщо щось не відповідає її очікуванням. Перси та сибірські особливо дбайливі до чистоти своєї шерсті. Дотик до неї одразу після ретельного вмивання може викликати шипіння. Сфінкси через відсутність теплого покрову чутливі до дотиків, особливо холодними руками. Це може стати причиною невдоволення. Абіссінці та Єгипетські Мау — дуже енергійні породи, які потребують активних ігор. Недостатня фізична активність часто викликає у них роздратування, яке вони можуть проявляти через шипіння. Шотландські висловухі кішки навпаки зазвичай мовчазні, але можуть шипіти, якщо відчувають загрозу або сильний страх.

Якщо ви вирішили завести породисту тварину, враховуйте її характер і потреби:

  • дізнайтеся про обрану породу, її темперамент і звички;
  • переконайтеся, що зможете забезпечити відповідний догляд і рівень активності, яких потребує тварина;
  • підготуйте оселю так, щоб мінімізувати потенційні джерела стресу для кішки.

У кожної тварини — неповторний характер, проте інформація щодо особливості темпераменту певних порід завжди буде корисною!

Як правильно реагувати на шипіння

Часто власники неправильно інтерпретують таку поведінку, вважаючи, що тварина робить щось агресивне. Проте цей сигнал завжди варто розуміти як попередження. Усвідомлюючи це, рекомендується вчиняти у такий спосіб:

  • не наближатися до тварини, адже їй потрібен час, щоб заспокоїтися;
  • проаналізувати конкретну ситуацію, звернути увагу на те, що могло викликати реакцію;
  • забезпечити безпечний простір, створюючи умови, де кішка почуватиметься комфортно;
  • ніколи не кричати та не карати улюбленця, адже агресивна реакція з боку власника лише посилить стрес!

При тому є дещо, чого обов’язково слід уникати. По перше, не слід намагатися втримати котика силою — не робіть цього, не провокуйте стресову ситуацію! Також важливо оминати контакти з місцями тіла тварини, які можуть бути джерелом болю. Уникати потрібно й будь-яких рухів, що можуть ще більше налякати домашнього улюбленця.

Конфліктні ситуації між котами та способи розв’язання таких проблем

Якщо у вашому домі живуть кілька тварин, шипіння може бути частим явищем, особливо в перший період спільного проживання. Проте саме ви — власник хвостатих друзів — можете допомогти котам та кішкам адаптуватися один до одного. І ось як ви можете це зробити:

  1. Розділіть простір. У кожної тварини має бути свій власний улюблений куточок.
  2. Поступово знайомте тварин. Цей процес повинний проходити під вашим наглядом, квапитися не варто ніколи.
  3. Використовуйте феромонні спреї. Такі засоби допомагають знизити рівень тривоги у котів.

Розберемо приклад: у дім, де вже живе кішка, привезли молоде кошеня. Ваша доросла тварина почала шипіти, показуючи своє невдоволення. Забезпечте кожному учаснику процесу знайомства окремі місця для сну і годівлі, поступово скорочуючи дистанцію між ними. Незабаром ви побачите позитивний результат і за декілька днів або тижнів котики будуть гратися разом.

Чому улюбленці шиплять на людей

Іноді кішки починають «підвищувати тон» під час комунікації з власником. Це може бути викликано різними ситуаціями:

  1. Різкими рухами або гучним голосом. Якщо ви занадто голосно говорите чи активно жестикулюєте, це може налякати тварину.
  2. Запахом. Тварини дуже чутливі до ароматів, і якщо ви контактували з іншими котами чи собаками, ваш улюбленець може відчути ревнощі.
  3. Болем. Будь-яка спроба торкнутися травмованого місця на тілі тварини може викликати шипіння.

Якщо кішка шипить, не лайте, не показуйте тварині своє обурення, просто залиште її на деякий час наодинці. Не слід чіпати шерсть, інакше вас можуть укусити та подряпати.

А коли кішка шипить виключно на сторонніх, потрібно вчиняти так:

  1. Поясніть гостям, що її не варто гладити й намагатися приманити, доки вона не буде готова до контакту. Можна скористатися іграшкою, щоби відвести увагу улюбленця.
  2. Усі люди не повинні порушувати межі кішки. Спілкуватися з нею потрібно лише тоді, коли вона висловлює власне бажання. Примушувати до ігор чи навіть тактильного контакту не можна!

Існують випадки, коли слід просто заспокоїтись та допомогти улюбленцю відчути комфорт. Проте за певних умов необхідно звернутися до ветеринара.

Коли варто звернутися до лікаря

Шипіння може бути симптомом або, так би мовити, сигналом хвороби, якщо воно супроводжується іншими тривожними ознаками. Коли ваш котик шипить і при тому у його поведінці відбуваються зміни — важливо якомога скоріше записатися до ветеринара. Основними небезпечними симптомами, які супроводжуються шипінням, є такі:

  • втрата апетиту;
  • млявість;
  • агресивність без реальних причин;
  • намагання уникнення контакту, сховатися десь.

Ви можете забезпечити тваринам найкращі умови: підберіть якісний корм, завжди стежте за наявністю чистої свіжої води та обов’язково приділяйте увагу котикам! Грайте з ними, адже фізична активність — запорука міцного здоров’я та гарного самопочуття.

Чи можна уникнути шипіння — задачка з зірочкою

Хоча оминати таких ситуацій повністю неможливо, існують способи мінімізувати їхню частоту:

  • забезпечуйте улюбленцям комфорт;
  • підтримуйте їхнє здоров’я;
  • використовуйте іграшки;
  • підтримуйте стабільність режиму.

Шипіння — це сигнал, який не варто ігнорувати. Зазвичай воно вказує на дискомфорт, страх чи потребу в захисті. Щоб зменшити частоту такої реакції, важливо розуміти свого улюбленця, створювати комфортні умови для нього та піклуватися з усім серцем.

Коли ви навчаєтеся розпізнавати «мову» кішки, ваше спілкування стає значно кращим, а взаємини — міцнішими. Бережіть своїх улюбленців і пам’ятайте: любов і розуміння творять дива!